- центрований
- —————————————————————————————центро́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
центрований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати. || центро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення … Український тлумачний словник